menu
08:47
Осінні канікули!

           Місто Лева зустріло нас суцільною стіною дощу. Як жартують львів’яни, дощ у них іде з 1256 року, тобто з офіційної дати заснування цього старовинного незвичайного міста.  Прокинувшись уранці і визирнувши у вікно готелю, ми зрозуміли, що Львів не такий вже і схожий на країну Сльозолий: вулиці вкривала ковдра із золотого листя, повільно спускався сивий туман,осіннє прозоре повітря відкривало прекрасні краєвиди найвищої точки Львова – Високого Замку. Не дивлячись на те, що зривався сніжок, цілий день ми подорожували бруківкою міста, відвідали собор св.Юра, Личаківський цвинтар, Вірменську церкву , музей Аптеку та багато інших цікавих міст.  У центрі Львова  приємно паморочилася голова від чарівного аромату свіжозвареної кави, очі розбігалися від  смачного асортименту карамельних та пряничних майстерень. Купивши «Чоколядку на згадку», втомлені та щасливі ми попрямували до готелю.

            Сівши в автобус наступного ранку, ми поїхали за межі Львова і потрапили у давню казку: на пагорбах, біля села Підгірці, розкинулися справжні князівські володіння – Підгорецький замок, який ще називають українським Версалем. Величезна сумна споруда, вкрита мохом, навівала жах і водночас  викликала подив. Кажуть, що замок населений привидами, але ми з ними знайомитися не захотіли.  Далі ми потрапили до м. Золочів, де нас зустріло ще одне диво старовинної архітектури – Золочівський замок. Доглянуті доріжки, вічнозелені кулі кущів, мармурові статуї… Повітря немов пропахло духом старовини і, здавалося, що ось – ось з  дверей вийде прекрасний пан зі своєю молодою дружиною та двір наповниться дитячим сміхом. Не менш дивовижним виявився і замок біля селища Олесько.  Нам пощастило потрапити у середину замку і  побачити, як жили заможні родини галицько – волинських князів. Працівникам музею вдалося відтворити навіть деталі  інтер’єру  XIV – XV століть, одяг, музичні інструменти, картини.

        Дорогою до Львова, ми обмінювалися враженнями та світлинами. А вночі нас вже чекав потяг додому. Під монотонний стукіт колес нам снилися чарівні львівські краєвиди, старовинні замки та  шоколадний аромат кави. До побачення, місто Лева! Ми обов’язково повернемося, тому що Львова багато не буває.

 

Учитель української мови та літератури                                          Сторчак Світлана Анатоліївна

         

Категорія: Середня школа | Переглядів: 213 | Додав: mariupolsh5 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar