menu
15:01
29 січня - День Пам’яті полеглих у бою під Крутами

Стою німий... Схиляю низько чоло...

У спогадах подія судних днів

Жива встає... Точився бій навколо...

О, скільки їх, відважних юнаків.

За рідний край і за любов до волі

Лягли от тут, на цьому полі!..

Ой, поле, поле крові і скорботи!..

Тут в сяйві ранку нашої весни

Почавсь новий шлях хресний до Голготи

І залунало зрадливе: «Розпни!»...

Немов Христа друге страшне розп'яття

Судилося Вкраїні... О, прокляття!

 

29 січня  - День Пам’яті полеглих у бою під Крутами.

 

В цей день ми вшановуємо юних  Героїв Крут, які понад сторіччя тому, зробили неможливе – на чотири добу зупинили більшовицьку армію, яка сунула на Київ, щоб задушити молоду Українську державу. Тих чий подвиг ми згадуємо сьогодні, - Героїв Крут – наші сучасники вже назвали «першими кіборгами».

 

97 років тому, 29 січня 1918 року, українці стримали наступ ворога на Київ, проявивши жертовність і героїзм заради незалежності України.

 

Бій українських вояків проти більшовицької армії на станції Крути  затримали ворога на чотири дні.Таким чином добровольці утримали столицю на час, необхідний для укладання Брест – Литовського миру, який фактично означав визнання української незалежності.

 

Історичні передумови

 

В кінці 1917 року Українська Народна Республіка не так давно проголосила  свою автономію і взяла курс  на будівництво демократичної держави.В ці роки триває Перша світова війна. В час розвалу економіки та більшовицького перевороту, держава потребує підтримки союзників та сильного лідера, який зможе сформувати армію, зупинити економічну кризу та повести за собою народ. Враховуючи майже повну відсутність боєздатної армії та справжній вакуум, який виник навколо Центральної Ради з боку суспільства, молода Республіка була приречена. До кінця грудня 1917 року більшовики встановили владу на більшій частині Сходу України та почали наступ на Київ.

 

Формування студентського куреня

 

Захищати столицю було нікому .15- тисячна армія, яку на той момент мала УНР, була деморалізована довгою війною, значну роль зіграла також більшовицька пропаганда.

В цих умовах стати на захист Києва були здатні, мабуть, лише гімназисти та студенти.Так 4 – січня на загальних  зборах студентів українського народного університету, було ухвалено резолюцію:

«З огляду на грізне положення Української Народної Республіки, загальні збори студентів УНУ винесли таку постанову:

На час, пекучої потреби, всі без винятку студенти УНУ (в тім числі й слухачі підготовчих курсів) вступають протягом трьох найближчих днів в Курінь Січових стрільців.»

5 січня 1918 року було створено студентський курінь Січових стрільців.Він нараховував дві сотні добровольців,  в основному  студентів  київських університетів. Керівництво загоном взяв на себе старшина Андрій Омельченко.

Добровольці почали тренування, які продовжувались понад тиждень, до 26 січня.У той же день загін підпорядковується Аверкію Гончаренку, переправляється під Бахмач, де разом з чотирма сотнями курсантів 1-ї Київської юнкерської школи імені Богдана Хмельницького має стати на захист Києва.

 

Бій під Крутами

 

Вранці 28 січня сотні студентського куреня прибули на станцію Крути та почали рити окопи, займаючи позиції.Озброєння катастрофічно бракувало  - загін мав лише 16 кулеметів, невеликий бронепоїзд та обмаль патронів.

 

29 січня о дев’ятій ранку  розпочався наступ на українські позиції 3 - тисячного  більшовицького загону петроградських і московських червоногвардійців.Українське військо, якому судилося        вступити в криваву сутичку з цією ордою, налічувало близько 300 бійців Студентського куреня,250- Першої української військової школи та майже 40 гайдамаків.Більшовики намагалися взяти станцію одним ударом та взяти захисників у кільце.З тилу крутян підтримував бронепоїзд з гарматою, який обстрілював нападників.

 

Військами УНР під Крутами командував Аверкій Гончаренко. Завдяки вигідній позиції й героїзму, українцям вдалося завдати росіянам значних втрат і стримати наступ до темряви. Потім, під тиском ворога, українські бійці організовано відступили до ешелонів і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. Але одна студентська чота – 27 хлопців, заблукавши у темряві, повернулися до станції Крути, яка на той час уже була зайнята більшовиками. Вони потрапили в полон. Хлопців катували, а потім стратили. Згодом майже всіх героїв поховали на Аскольдовій могилі у Києві.

 

Українців під Крутами загинуло, за різними оцінками, 70–100 осіб. На сьогодні відомі прізвища 20 з них. Це студенти Народного університету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко - Конончук, Головащук, Чижов, Сірик, Омельченко (сотник); студенти Київського університету святого Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Дмитренко, Андріїв; гімназисти 2-ї Кирило-Мефодіївської гімназії Андрій Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич,  Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич.

Втрати більшовицьких військ сягали 300 вояків.

 

Брестський мирний договір

 

Затримавши ворога на чотири дні, українські війська дали змогу укласти  мир між урядом Української Народної Республіки й державами Четверного союзу. Перемовини закінчилися 9 лютого 1918 року підписанням Брестського мирного договору. Він визначав:

  1. визнання Четверним союзом самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин;

 

  1. спільні кордони УНР та Австро-Угорщини на довоєнних межах (Холмщина та Підляшшя відходили Україні); Східна Галичина та Буковина виділені в окремий коронний край;

 

  1. кордон із Польщею, що мав бути визначений комісією “на основі етнографічних відносин і бажань людности”;

 

  1. відмову сторін від взаємних претензій на відшкодування збитків, спричинених війною;

 

  1. обмін військовополоненими та встановлення дипломатичних відносин;      

 

  1. постачання УНР іншій стороні до 31 липня 1918 року 60 мільйонів пудів хліба, 2750 тисяч пудів м’яса, іншої сільгосппродукції та промислової сировини;
  2. додаткову умову – грошова позика в 1 мільярд карбованців і збройна допомога Українській Народній Республіці у боротьбі з більшовиками.

 

         Тим часом 4 лютого 1918 року більшовицькі війська Михайла Муравйова підійшли до Києва. Під гуркіт гармат Центральна Рада приймала важливі закони – про ліквідацію права власності на землю та демобілізацію.

Через два дні почався масований артилерійський обстріл, ще через 3 дні муравйовці увірвалися у місто. 11 лютого 1918 року більшовики проголосили в Києві Українську Робітничо-Селянську Республіку та її Народний секретаріат.

         У квітні 1918 року завдяки підтримці німецьких та австро-угорських військ (відповідно до Брестського договору) українці звільнили від більшовиків майже всю Україну. Отже, бій під Крутами став боєм за майбутнє України.

Завдяки звитязі та сміливості українських вояків ворожий наступ більшовиків на Київ було зупинено на кілька днів, коли тривали переговори між Українською Народною Республікою і країнами Четверного союзу. Важливо було, аби на той момент українська столиця перебувала під контролем Центральної Ради. 9 лютого 1918 року Брестський мирний договір було підписано. Він означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин.

 

 Важливі акценти:

  • бій під Крутами став успішною оборонною операцією, оскільки зупинив ворога на кілька днів. Це дало змогу представникам Української Народної Республіки підписати Брестський мирний договір із країнами Четверного союзу;
  • Брестський мир означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин;
  • незалежність Української Народної Республіки довелося захищати від російської військової агресії, ворогові протистояли молоді добровольці;
  • згодом українські війська за підтримки німецьких та австро-угорських (відповідно до Брестського договору) звільнили від більшовиків практично всю Україну;
  •  події Української революції засвідчили: державність без армії неможлива;
  •  сміливість та жертовність учасників бою зробила їх прикладом для майбутніх поколінь захисників України.
Категорія: Школа | Переглядів: 27 | Додав: mariupolsh5 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar