menu
14:58
27 січня Міжнародний День Пам’яті Жертв Голокосту

Це Голокост – всього одне лиш слово,

                                                      Та його сенс – пекучі болі жар,

                                                     Вбивали всіх!.. старого і малого,

                                                 І мало хто життя порятував.

Чи їх вина, що родом із євреїв?

Чи їх вина, що не такі, як всі?

Невже ж і смерть заслужує трофеїв?

І щастя можна віднайти в сльозі?

 

Міжнародний День Пам’яті Жертв Голокосту

 

В історії людства було безліч «темних» плям, але так відверто, широкомасштабно і цинічно суспільство ще не падало ніколи. Маніпуляції громадською свідомістю, нездорові ідеї та злочинне замовчування, які супроводжували весь цей жах, не давали тоді повною мірою усвідомити справжній стан речей, і це сумно. Однак, вся світова спільнота здригнулася, коли почали відкриватися факти й підтвердження подібних злодіянь, причому в справжніх «промислових» масштабах.

Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту — пам'ятна дата, запроваджена рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року (Резолюція № 60/7). Відзначається щорічно — 27 січня. Саме цього дня 1945 року Радянська Армія визволила в'язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц - Біркенау в Освенцимі.

"Голокост, що призвів до винищування однієї третини євреїв і незліченних жертв з-поміж представників інших меншин, буде завжди служити всім народам застереженням про небезпеки, що таять у собі ненависть, фанатизм, расизм і упередженість". Ініціаторами ухвалення документа виступили Ізраїль, Канада, Австралія, Росія і США, а їх співавторами - ще понад 90 держав.

Оголосивши 27 січня Міжнародним днем пам'яті жертв Голокосту, Генеральна Асамблея ООН закликала держави-члени розробити просвітницькі програми, щоби наступні покоління зберегли пам'ять про цю трагедію з метою запобігання в майбутньому актам геноциду та охороняти, як пам'ятки історії, місця, де відбувалися масові вбивства євреїв.

Уперше Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту відзначили в усьому світі у 2006 р. Проте деякі країни відзначали цей день і раніше.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 5 липня 2011 р. № 3560-VI "Про 70-річчя трагедії Бабиного Яру" на державному рівні Україна вперше відзначила Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту у 2012 році.

 

 

Що таке Голокост?

 

Це страшне і нелюдське явище, яке відбувалося в період 1933 – 1945–х.  років і отримало назву – Голокост, Шоа, що призвело  до умисного знищення практично однієї третини євреїв, а також незліченної кількості представників інших нацменшин, породжене ненавистю і фанатизмом, затятим расизмом і принизливими забобонами, які панували тоді в фашистської Німеччини.

 

Голокост в Україні

 

Голокост євреїв на окупованій нацистами території СРСР відрізнявся від подібних заходів у Європі. Там євреїв заганяли в гетто, з часом могли відправити до місць масових знищень у газових камерах. На українських землях більшість єврейського населення загинуло від куль у протитанкових ямах. Їх викопали ще за радянської влади військовополонені, місцеве населення чи самі жертви.

«Акції зачисток» уперше проводилися айнзацгрупами на території окупованої Галичини. Протягом тижня внаслідок погромів, ініційованих нацистами, у Львові загинули 6000 євреїв. «Остаточне вирішення» призвело до знищення євреїв Галичини у таборах і гетто Тернополя, Дрогобича, Борислава, Сколе, Стрия та ін. міст. Загалом загинуло 610 000 євреїв.

На території Наддніпрянської України у 20-х числах липня айнзацкоманда 5 айнзацгрупи С розстріляла 1400 уманських євреїв.

Наприкінці серпня 1941 р. відбувся масовий розстріл німецькими військовими євреїв у м. Кам’янець-Подільський. На початок війни там мешкало 10 000 євреїв. У перші десять днів серпня 1941 року угорська влада депортувала близько 18 000 євреїв із Закарпаття в окуповану німцями Україну. Нацисти змусили їх йти маршем від Коломиї до Кам’янець-Подільського. 23 600 переселенців разом із місцевими жителями були розстріляні протягом 4-х днів, від 26 до 29 серпня. Це вбивство стало взірцем для наступних злочинних акцій.

Масовою братською могилою і символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. Масові розстріли тут розпочалися відразу після вступу нацистів до Києва. Від 27 вересня відбувалися щоденні масові розстріли євреїв – військовополонених і цивільних громадян. Їх пік припадає на 29 – 30 вересня, тривалість – щонайменше до кінця жовтня 1941 р. За цей час загинуло 33 771 особи. До кінця вересня 1943 р. Бабин Яр продовжував залишатися місцем регулярних розстрілів і поховання. Серед постраждалих – комуністи-підпільники, роми, душевнохворі, заручники, моряки Дніпровської флотилії, в’язні гестапо, українські націоналісти. Весною 1942 р. починає діяти Сирецький концтабір. Бабин Яр став останнім місцем і для його численних ув’язнених. Бабин Яр – некрополь для більше ніж 100 000 цивільних громадян та військовополонених.

Після зайняття Одеси, румунські військові розстріляли 20 000 місцевих євреїв у відплатних акціях за вибухи. В кінці грудня 1941 р. біля Богданівки Одеської (нині – Миколаївської) області румуни знищили понад 40 000 євреїв. На українських землях, що увійшли в склад Трансністрії, румунська окупаційна влада створила протягом 1941 р. власні гетто і табори праці. У них загинули євреї з Бессарабії та Буковини. Загалом на цих землях румуни знищили близько 300 000 євреїв.

Страхітлива політика терору проти євреїв в окупованій Україні знищила їх як соціокультурну й етно релігійну спільноту. Жертвами Голокосту стали понад 1,5 млн осіб.

Місця найбільших масових страт євреїв в Україні: Бабин Яр (Київ) – більш як 100 000, Богданівка Одеської області – понад 40 000, Дрогобицький Яр (Харків) ‑ близько 20 000, Кам’янець-Подільський – 23 600, Дальник Одеської області – близько 18 000, урочище Сосонки біля Рівного – понад 17 000 жертв.

 

Міжнародний альянс пам'яті жертв Голокосту

 

Ізраїль є одним із засновників Міжнародного альянсу пам'яті жертв Голокосту Альянсу (IHRA). Цей міжурядовий орган був створений в 1998 році й на сьогодні налічує 31 державу-члена, 10 країн-спостерігачів, а також 7 міжнародних організацій-партнерів, чия мета полягає в тому, щоб підтримувати та розвивати поширення знань про Голокост, пам'ять про його жертви й дослідження його історії як на національному, так і на міжнародному рівнях.

Напередодні Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту, Ізраїль знову закликає до повного прийняття міжнародним спілкам робочого визначення Міжнародного Альянсу пам'яті жертв Голокосту:

«Антисемітизм» - це специфічне уявлення про євреїв, яке може виражатися в ненависті до них. Словесні та фізичні прояви антисемітизму направлені на євреїв або неєвреїв і / або їх власність, єврейські громадські інститути та релігійні об'єкти".

Визначення визнає, що прояви антисемітизму можуть також охоплювати нападки на Державу Ізраїль, коли воно подається як єврейський колектив (критика Ізраїлю, подібна критиці дій будь-якої іншої країни).

Не минуло й п'ятдесяти років, як расистські налаштовані неонацисти й антисемітські угруповання стали заперечувати сам факт Голокосту або стверджувати, що він мав набагато менші масштаби. Цьому є свої причини: і політичні, і антисемітські. Одні хочуть оббілити нацизм, інші вважають, що Держава Ізраїль виникла як компенсація євреям за жахи Другої світової війни та, заперечуючи Холокост як історичний факт, позбавляють Ізраїль права на існування. Ось чому ті, хто ставлять під сумнів історію, знаходять підтримку в арабських країнах.

Але Голокост дійсно був, і, зберігаючи пам'ять про нього, ми прагнемо до того, щоб світ ніколи більше не допустив повторення цієї жахливої сторінки історії.

Заперечення Голокосту неприйнятно з точки зору моралі, оскільки несе загрозу існуванню всього світу.

Важливо знати свою історію, причини, події та наслідки.

Категорія: Школа | Переглядів: 22 | Додав: mariupolsh5 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar